Лаванда

Чим ж так привабливо ця невелика гірська рослина, з такою любов'ю вирощувана садівниками? По-перше, це аромат. І як будь-яка рослина, що сильно пахне, лаванда є непоганим медоносом. По-друге, рослина має низку цілющих властивостей, основним з яких є її використання в процедурах ароматерапії. По-третє, рослина дуже невибаглива в догляді та доставляє винятково естетичну насолоду, не потребуючи додаткових агротехнічних заходів. Догляд і посадка: У природних умовах лаванда трапляється в тій частині гірських масивів, де традиційно випадає велика кількість опадів. Рослина вологолюбна. Отже, рос на легкому торф'яному ґрунті присадибної ділянки, вимагає регулярних поливів. Особливо якщо теплий період часу здався посушливим. Розмножувати лаванду можна й вегетативно: В липня нижню частину куща потрібно засипати землею, приблизно на 2/3 висоти всього рослини та залишити в такому стані до весни наступного року. Навесні рослини розкопують, відрізають гілки, що вкоренилися, і висаджують їх на постійне місце. Плоди та збирання врожаю: Збирання врожаю лаванди виробляють, коли розпустяться приблизно пів квіток. Водночас зрізають квітоноси, що досягли 10-12 сантиметрів завдовжки. Сушать у тіні та після цього обмолоджують. Місце зберігання має бути сухим і темним. Плоди лаванди дозрівають у вересні. Можна зібрати їх і використовувати як посівний матеріал.